01.06.1992 – 18.03.2022
Я буду кожного разу їздити на відбір поки не потраплю до збірної, щоб підняти на п’єдесталі наш державний стяг!
«Сергій завжди був активістом, “заводілою”, його цікавило все, що робило шкільне життя веселим», – розповідала шкільна вчителька про Сміліна.
Сергій Смілін народився 1 червня 1992 року у місті Алчевськ, Луганської області. Але мешкав на Сумщині, у селі Житне, Роменського району. Місто його народження з 2014 року окуповане росіянами.
Після строкової служби Сергій вирішив стати офіцером. Почав свій шлях з Національної академії Національної гвардії України у 2014 році на факультеті з поглибленим вивченням іноземних мов. Закінчив навчання у 2019 році.
Проходив службу на посаді командира взводу, а потім склав іспити і потрапив на службу до окремого загону спеціального призначення НГУ. І робота вимагала, і завдяки характеру та активній натурі, спорт завжди був важливою частиною його життя. Сергій показував досить високі результати у бігу, ігрових видах спорту, настільному тенісі. Йому все було цікаво. Дуже полюбляв змагатися з побратимами на перекладині.
Побратими розповідали, що Сергій завжди був першим, коли йшлося про відрядження у навчальні центри або на якісь курси. «Він поглинав знання із неймовірною швидкістю та завзяттям. Майже всюди вчив щось нове, пробував здобувати навички всіма доступними способами. Завжди був ввічливим, чемним, чуйним та готовим прийти на допомогу будь-кому з побратимів у будь-який час та за будь-яких обставин. А поза службою полюбляв займатися активним відпочинком, їздити за кермом. Він їздив майже на усьому, що має двигун та колеса. Дуже кайфував від стрибків з парашутом», – пригадували побратими.
Ще у 2020 році указом президента від 24 липня Сергія Сміліна нагородили медаллю «За військову службу Україні». Тоді він був старшим лейтенантом.
Після відбору на Warrior Games у травні 2021-го, Сергій приєднався до родини Нескорених і брав участь у «Іграх Нескорених» в Кривому Розі. Warrior Games у травні 2021 року були його першими ветеранськими змаганнями. Якось він говорив своєму побратимові: «Я буду кожного разу їздити на відбір, поки не потраплю до збірної – щоби підняти на п’єдесталі наш державний стяг!»
Коли у 2022 році росіяни почали повномасштабну війну в Україні, Сергій Смілін разом із 3-ю бойовою групою спеціального призначення, окремого загону спеціального призначення «Омега» виконував задачі на межі Донецької і Запорізької областей.
У червні 2022 року мав би святкувати ювілей – 30 років. Але чоловік загинув від вогнепального поранення поблизу села Любимівка.
18 березня 2022 року група спеціального призначення у складі якої був і Сергій, потрапила під щільний вогонь двох російських БТРів. Сили противника значно переважали, але група Сергія вступила у бій. Смілін здійснив постріл з протитанкового гранатомета, російський БТР отримав пошкодження. Але, щоб прикрити відхід своєї групи Сергій своїми діями викликав вогонь противника на себе.
Завдяки його хоробрості та самовідданості решта групи отримала можливість відійти на пункт збору. Але Сергій отримав поранення несумісне з життям.
«Моя частина потрапила в зарубу з ворогом і загинув мій підлеглий. Він був зі мною на відборі до Warrior Games, дуже зарядився цими змаганнями. Побачив, які заряджені ветерани, як бігають на протезах і ганяють на колясках. Він дуже хотів потрапити до збірної. А коли ми дізналися, що я потрапив до збірної, він, мабуть, радів більше, ніж я. І одна з трьох медалей — то для нього», – розповідав в одному з інтерв’ю побратим Сергія Євген Жар.
Офіційно, подвиг Сергія звучить так: «Під час виконання бойових завдань показував високий рівень особистої підготовки, спроможність вчасно та правильно здійснювати аналіз обстановки, що склалася, робити висновки та приймати вірні рішення, є прикладом хоробрості для особового складу підрозділу при виконанні бойових завдань».
Але команда Warrior Games, пам’ятаючи бажання Сергія Сміліна, пообіцяла: «Сергію, на всіх ветеранських змаганнях прапор України тепер підійматиметься в пам’ять про тебе і всіх полеглих побратимів».