Ім'я автора:daria

Андрій Бойчук, з позивним “Яструб”, до своєї служби ставиться, як до роботи. Він обрав армію ще задовго до початку війни. Після поранення прагне навчати людей вміти захистити себе — хоче навчити односельців стріляти. Про себе, розвиток і армію. Я працював в Івано-Франківську на одному з заводів і якось усвідомив, що немає розвитку і росту. Паралельно …

“Я знав, що ногу не врятують, але був радий, що вижив”, – Андрій Бойчук Докладніше »

Олександр Андрощук належить до футбольних фанатів, військовим себе не бачив, проте, пішов воювати у перші роки війни та під час повномасштабного вторгнення росіян. До повномасштабної війни багато подорожував, жив в екзотичних країнах, працює в ІТ-секторі. Спортивні змагання для Сашка — це додаткова мотивація.  Про себе. Я з футбольних фанатів. Років з 14-15 зацікавився футболом, ганяли …

“Якщо більшість пройде через бойові дії, на її життя не впливатиме байдужа меншість”, – Олександр Андрощук Докладніше »

Сергій Храпко пішов до військкомату влітку 2014-го, але тоді його відправили додому. Повістка прийшла в січні 2015 року. Вже тоді він розумів, що війна надовго. У 2015 Сергій отримав важке поранення — втратив руку та ногу. Але постійно влаштовує для себе марафони з волонтерською метою, займається різними видами спорту та підтримує поранених у шпиталі. Про …

“Зараз не відкладаю те, про що мріяв колись”, – Сергій Храпко Докладніше »

Владислав Капканець підписав контракт із ЗСУ, коли йому виповнилося 18 років. Про армію мріяв з дитинства. Під час виконання одного з завдань, відчув панічну атаку. Відтоді кілька років живе з цими приступами та відверто розповідає про таке відчуття, і як з ним впоратися самому та навколишнім.  Про себе. Я одинак, але в мене є кілька …

“Часто думав, що краще б мені ногу відірвало, аби не було панічних атак”, – Владислав Капканець Докладніше »

Євген Каус родом з Херсонщини. Каже, що до служби й не знав, яке Чорне море, бо любить рідне Азовське. Звик все життя працювати, а після поранення бачить себе у сфері реабілітації і тренування для ветеранів. Про себе. Я — чоловік, батько трьох дітей, маю двох синів та доню. Думаю, що я добрий. Мене важко вивести …

“Нас в палаті було шестеро — підтримка один одного відіграла значну роль”, – Євген Каус Докладніше »

Іван Лавренюк у цивільному житті працював торговим представником і був фанатом командних видів спорту. Рішення піти на війну прийшло через дві речі: звільнити країну від окупанта і, як зізнається, додати в життя адреналіну. Говорить, що участь у війні покращила йому почуття гумору, попри поранення.  Про себе і цивільне життя. Я балакучий з дитинства. Останні вісім …

“Я уявляю, як виглядають люди. Іноді вони схожі на персонажів мультиків”, – Іван Лавренюк Докладніше »

Володимир Марченко за професією начальник маркетингового відділу видавничого дому “Освіта”. Видавництва, яке друкує підручники для школярів. На війні отримав тяжку черепно-мозкову травму, але продовжує активний спосіб життя, реабілітацію через спорт і подорожі.  За день до великої війни. 23 лютого 2022 року відкрилася реєстрація на рейс з Києва до Сан-Паулу. Авіакомпанія Qatar Airways давала квоти (які …

“Я знаю момент, коли залишився в цьому світі”, – Володимир Марченко Докладніше »

Олексій Василюк вважає, що на свій вік побачив багато, проте, недостатньо. До повномасштабної війни подорожував автостопом Європою, працював з дітьми.  Про себе. До армії все було чітко, я був цілеспрямованим. Далі служба, війна… Але почав забувати, що мені подобається. Мені навіть складно відповісти на запитання, яку я люблю їжу, бо сприймаю її як ресурс. Я …

“Ти можеш або втікати від свого дому, або боротися за нього”, – Олексій Василюк Докладніше »

Ігор Олійник любить фотографувати на плівку, колись грав у групі, бив татуювання, малював. Але зараз планує розвиватися у військовій тематиці та допомагати розвиватися іншим. Про себе і вподобання. Один з пунктів декалогу українського націоналіста: “Про справу не говори з ким можна, а говори з ким треба” — я доволі закритий до запитань, до якоїсь ініціативної …

“Людям треба усвідомити і звірити, чи гідне їхнє життя того, що роблять наші воїни”, – Ігор Олійник Докладніше »